Луцький Державний Технічний Університет (неофіційний сайт)

Організація самостійної роботи

Час, яким розташовує студент для виконання навчального плану, складається із двох складових: одна з них - це робота у вузі за розкладом занять, інша - внеаудиторная самостійна робота. Завдання й матеріали для самостійної роботи видаються під час навчальних занять за розкладом, на цих же заняттях викладач здійснює контроль за самостійною роботою, а також надає допомогу студентам по правильній організації роботи.

Щоб виконати весь обсяг самостійної роботи, необхідно займатися по 3 - 5 годин щодня. Починати самостійні внеаудиторные заняття треба з перших же днів семестру, пропущені дні будуть загублені безповоротно, компенсувати їх пізніше посиленими заняттями без зниження якості роботи і її продуктивності неможливо. Перші дні семестру дуже важливі для того, щоб включитися в роботу, установити певний порядок, рівномірний ритм на весь семестр.

Ритм у роботі - це щоденні самостійні заняття, бажано в ті самі годинники, при доцільному чергуванні занять із перервами для відпочинку. Спочатку для того, щоб організувати ритмічну роботу, потрібне свідома напруга волі. Як тільки людина втяглася в роботу, примус знижується, виникає звички, робота стає потребою.

Якщо порядок у роботі, її ритм установлений правильно, студент день у день може працювати, не знижуючи своєї продуктивності й не перевантажуючи себе. Правильна зміна одного виду роботи іншим дозволяє відпочивати, не припиняючи роботи.

Таким чином, перше завдання організації поза аудиторною самостійною роботою - складання розкладу, що повинне відбивати час занять, їхній характер (теоретичний курс, практичні заняття, графічні роботи, читання), перерви на обід, вечерю, відпочинок, сон, проїзд і т.д. Розклад не визначає змісту роботи, її зміст неминуче буде змінюватися протягом семестру. Порядок же варто закріпити на весь семестр і прикласти всі зусилля, щоб підтримувати його незмінним (крім виправлення помилок у плануванні, які можуть виникнути через недооцінку обсягу роботи або переоцінки своїх сил).

При одноманітній роботі людин стомлюється більше, ніж при роботі різного характеру. Однак не завжди доцільно займатися багатьма навчальними дисциплінами в той самий день, тому що при кожному переході потрібно знову зосередити увагу, що може привести до втрати часу. Найбільше доцільно щодня працювати не більш ніж над двома-трьома дисциплінами.

Починаючи роботу, не потрібно прагнути робити спочатку найважчу її частину, треба вибрати що-небудь середнє по труднощам, потім перейти до більше важкої роботи. І напоследок залишити легку частину, що вимагає не стільки більших інтелектуальних зусиль, скільки певних моторних дій (креслення, побудова графіків і т.п.).

Самостійні заняття зажадають інтенсивної розумової праці, якому необхідно не тільки правильно організувати, але й стимулювати. При цьому дуже важливо вміти підтримувати стійка увага до досліджуваного матеріалу. Вироблення уваги вимагає значних вольових зусиль. Саме тому, якщо студент зауважує, що він часто відволікається під час самостійних занять, йому треба змусити себе зосередитися. Подібну процедуру необхідно проробляти постійно, тому що це - тренування уваги. Стійка увага з’являється тоді, коли людина ставиться до справи з інтересом.

Варто правильно організувати свої заняття: 50 мінут - робота, 5-10 мінут - перерва; після 3 годин роботи перерва - 20-25 мінут. Інакше наростаюче стомлення спричинить нестійкість уваги. Дуже істотним фактором, що впливає на підвищення розумової працездатності, є систематичні заняття фізичною культурою. Організація активного відпочинку передбачає чергування розумової й фізичної діяльності, що повністю відновлює працездатність людини.