Луцький Державний Технічний Університет (неофіційний сайт)

Такий результат.

По-перше, більші витрати часу й сил, що викликають протест у людини. Особливо точно це описав К.С. Станіславський у своїх щоденниках: “…Я ніколи не вмів зубрити; непосильна робота, що задаються пам’яті … У мене й по цей час ниє серце, коли я згадую болісні ночі, проведені за зубрінням граматики або грецького й латинського тексту поетів: дванадцята година ночі, свіча догоряє, борешся із дрімотою, болісно напружуєш свою увагу, сидячи над довгим списком нічим не зв’язаних між собою слів, які потрібно запам’ятати у встановленому порядку.
Але пам’ять не приймає більше нічого, точно губка, переповнена вологою. А треба ще визубрити кілька сторінок. Якщо ж немає - то спереду лемент, поганий бал, може бути, і покарання, але, головне, жах перед учителем з його принизливим відношенням до людини!”
Низька продуктивність “зубріння” була встановлена ще в досвідах Г. Эббингауза (1885), які показали, що для завчання 36 безглуздих складів потрібно в середньому 55 повторень, у той час як для завчання віршованого тексту з 36-40 слів - 6-7 повторень.
По-друге, складно згадати весь “визубрений матеріал”, як говориться від А до Я, не роблячи тривалих пауз і не вертаючись до початку переказу. Напевно, кожний з вас знає, що досить забути якесь слово, як “ланцюжок слів” рветься, і подальший переказ матеріалу стає неможливий. Як у цій неприємній ситуації ми безпомічно чекаємо підказки, навідного запитання або починаємо оповідання із самого початку. А у відповідь чуємо глузування однокласників, докори з боку вчителя, а потім і батьків.
По-третє, неможливо коротко і ясно відповісти на додаткові питання по “визубреному матеріалі” і сформулювати думки автора своїми словами, тому що неможливо глибинне розуміння тексту. “Зубріння” - це запам’ятовування послідовності слів і виявлення поверхневого змісту. Психологам добре відомий закон: “Як запам’ятаєш - так і згадаєш!”. Якщо Ви запам’ятовували текст цілком слово в слово, те й згадаєте його тільки так. Якщо ж Ви запам’ятали текст осмислено, застосовуючи ефективні прийоми запам’ятовування, то згадаєте текст із будь-якого місця, відповісте на додаткові питання, зможете проаналізувати й узагальнити текст по-своєму, що саме й відповідає глибинному розумінню.
По-четверте, обсяг тексту, що ми можемо запам’ятати за допомогою “зубріння” обмежений. Ми не можемо “визубрити” відразу, за один присід, як говориться, кілька параграфів або підручник цілком. Всім відомо, що навіть один великий по обсязі параграф так вивчити складно. Це пов’язане з обмеженим обсягом короткочасної пам’яті.
В-П’ятих, “визубрений” матеріал, якщо його регулярно не повторювати, швидко забувається. Прикладом тому може служити стан перед іспитом, коли доводиться практично все вчити заново.
В-Шостих, “зубріння” формує непевність у собі й своїх здатностях, що негативно позначається на подальшому навчанні й веде до формування “комплексу неповноцінності”. І дійсно, які емоції й почуття викликає в нас “зубріння”? Відраза, ворожість, страх, тривога, провина й т.п. Крім того, наші невдачі в дошки сильно ранять самолюбство й змушують сумніватися в собі й своїх здатностях, що приводить до відмови вчитися взагалі або